Continue Reading" />

4 червня – День Святої Трійці. П’ятидесятниця

Слава Icусу Христу!
День Святої Трійці або П'ятдесятниця — одне з головних християнських свят, яке у православ'ї входить до числа дванадцяти найбільших.
Свою назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Таким чином це свято нагадує про св. Трійцю, три відомі лики (іпостасі) Всевишнього — у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа: "Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І несподівано зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав” (Дії2:1-4).
Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські конфесії на нашій планеті. Бог-Отець започаткував її в Старому Завіті, Бог-Син створив Церкву, втілившись на землі в образі Ісуса Христа, Бог-Дух Святий діє в ній і сьогодні.
У День Святої Трійці завершується пасхальний цикл свят. Святкування Дня Святої Трійці, подібно до свята Пасхи, з часом продовжується на цілий тиждень. У III столітті цс свято стає загальновизнаним. Службу в його честь склали у VIII столітті св. Іван Дамаскин і св. Косма Таюмський. З Богослужіння П'ятдесятниці прийшла до наших щоденних молитов добре нам відома молитва до Святого Духа "Царю Небесний”. Ця молитва присутня в кожному православному Богослужінні.
У День Святої Трійці в православних храмах звершується урочисте Богослужіння. За традицією в українських церквах духовенство одягає облачения зеленого кольору, підлогу храму устеляють свіжоскошеною травою, лепехою, ікони прикрашають березовими гілками. А віруючі приносять до храму для освячення усяке зілля, щоб потім прикрасити свої домівки. У народі одне з найвеличніших християнських свят - День Святої Трійці ще називають Зеленими святами. Але й ця назва, і традиція прикрашати свої домівки зеленим гіллям прийшли до нас з дохристиянських часів, коли український народ ще був поганським народом. А з приходом християнства поганські традиції наклалися на християнські свята.
Українське православ’я визнає і позитивно сприймає народні традиції під час святкування Дня Святої Трійці, в яких відображається історія і культура наших предків. Добре все, що наповнене Божою енергією, яка дарує людям любов, радість, щастя буття сьогодення і єднає нас з далеким минулим. Добрі ті традиції, які дають відчуття Божественної суті втілення Всемогутнього Бога в Його творіннях: у природі, що нас оточує, у тому, що є позитивне, що зворушує наше серце, що наповнює душу Його Святою благодаттю і підносить до Господа. До цього наша Церква відноситься позитивно і готова підтримувати і розвивати народні традиції як культурне надбання наших пращурів, щоб зберегти український народ як націю і Україну як державу.
Але наша Церква не сприймає і засуджує ті традиції, в яких є поклоніння різним богам, засуджує поклоніння самій традиції, а не Всемогутньому Богу, підносячи їх вище за Єдиного Бога - Отця, Сина і Святого Духа. Треба радіти всьому, що створив Господь, але не можна Його творіння вважати вищим і головнішим за Самого Творця, цим самим принижуючи Його. Це все противне Господу. Тому ми не повинні бути байдужими до таких спотворень у вірі, а засуджувати і боротися проти цього. Тільки ті традиції, які пов'язані з Єдиним Богом і Його творінням, ми повинні свято зберігати, розвивати і примножувати, дякуючи і прославляючи Триєдиного Бога. Амінь.
о. Віталій Боднар, настоятель Свято-Покровського храму, благочинний УПЦ КП

Comments are closed.